Помогите привлечь к ответственности мерзавцев!
Прошу помощи всех неравнодушных.
Подал информацию следователю в полицию.
Следователь дурачит меня третий день подряд.
Скорее всего это двойная коррупция, и в детском доме, и в полиции.
Дело чрезвычайно серьёзное и социально болезненное.
Очень прошу всех неравнодушных отправить хотя бы одно письмо на электронную почту Национальной полиции Украины pg.npu@police.gov.ua и хотя бы одно письмо на электронную почту Национального агентства по предупреждению коррупции anticor_reports@nazk.gov.ua с текстом сообщения, что будет ниже. Завалить письмами с информацией по этим двум делам электронные почты вышеуказанных госструктур - это наверное последняя возможность привлечь к ответственности виновных во всех этих мерзостях. Просьба к администрации сайта - не удалять и не делать эту запись личной - дело чрезвычайной важности - коррупция в полиции, расхищение бюджетных средств, финансовые махинации в крупных размерах, подростковая преступность и развращение несовершеннолетних.
Інформація про корупцію у Головному управлінні Національної поліції у Волинській області.
Я, Кушнірчук Олександр Миколайович (04.12.1984), маю вагомі підстави вважати, що слідчий Головного управління Національної поліції у Волинській області Михайло Вікторович (прізвища не запам’ятав, номер його мобільного: +38 099 224 33 03) вступив у змову зі злочинцями з метою отримання хабаря.
17-го вересня 2018-го року я подав інформацію (текстовий файл на флешці) по надвичайно важливій справі слідчому Головного управління Національної поліції у Волинській області Михайлові Вікторовичу. Після ознайомлення з інформацією запидав дозволу скопіювати текстовий файл на свій комп’ютер (ніби я прийшов до нього продавати цю інформацію). Чомусь запитав у мене чи розумію я, що це справа на декілька тижднів чи місяців. Сказав, щоб я йому дзвонив в будь-який час дня і ночі, якщо в мене з’явиться нова інформація по цій справі. Після чого разом зі мною покинув приміщення Головного управління Національної поліції у Волинській області, сказав що в нього якісь термінові справи, і кудись поїхав. Відбувалося це все 17-го вересня з 10:30 до 10:50 ранку. Слідчий щойно вийшов з відпустки. Близько 18:00 того ж дня я подзвонив Михайлові Вікторовичу, щоб повідомити нову інформацію у справі. Він неохоче мене вислухав, і сказав що справою займеться завтра.
Наступного дня, у вівторок 18-го вересня, в мене знову з’явилась нова інформація, і я зателефонував Михайлові Вікторовичу близько 18:30. Він відповів, що знаходиться на якомусь заході, і сказав, що подзвонить мені завтра. 19-го вересня Михайло Вікторович мені не дзвонив, і не зв’язувався зі мною ніяким іншим способом.
Важливим також є те, що вперше я познайомився з Михайлом Вікторовичем коли він зателефонував до мене в суботу 15-го вересня 2018-го року, щоб призначити мені зустріч в Головному управлінні Національної поліції у Волинській області в понеділок 17-го вересня на 10:00. Перед цим я неодноразово повідомляв поліції інформацію, деякі підозри та спостереження по іншій справі (спроба згвалтування неповнолітньої дівчини), але по тій справі було дуже мало інформації і майже ніяких доказів (потерпіла відмовилася звертатись до поліції через страх помсти злочинця). При нашій зустрічі в понеділок 17-вересня 2018-го року в 10:30 ранку (Михайло Вікторович затримався хвилин на 20 + хвилин 10 прохід прохідної і йшли до його кабінету) Михайло Вікторович почав розмову саме з тієї справи про спробу згвалтування, але швидко про неї забув коли ознайомився з важливішою інформацією по серйознішій справі.
Закінчити хочу тим, що я надав Михайлові Вікторовичу багато важливої інформації по надзвичайно важливій справі, яка стосується фінансових махінацій у великих розмірах, розкрадання бюджетних коштів, підліткової злочинності та розбещення неповнолітніх. Крім цього я є головним свідком у цій справі. А Михайло Вікторович вже третій день мене обманює та ігнорує.
Справа про дитячий будинок сімейного типу родини Бак (с. Рованці)
Спробую описати все якомога лаконічніше. Решту, при потребі, можу пояснити детальніше. Прохання ознайомитися з цією інформацією дуже уважно, тому що справа надзвичайно серйозна.
Я, Кушнірчук О. М. (04.12.1984), перебуваючи в стані тяжкої депресії, влітку 2018-го року, майже кожного дня приходив на залізнодорожний міст через р. Стир, що знаходиться поблизу цегельного заводу. Вилазив наверх і просто сидів. Десь із обіду і до пізньої ночі. Майже кожного дня до того мосту приїжджали на велосипедах підлітки 12-15и років, по 7-5-3 чоловік. То вужа замордують, то цеглину на рельси покладуть, то рибака якогось обматюкають. Майже всі з них курять. Але це все дрібниці порівняно з тим, що буде далі. Хочу зосередити увагу на двох із них. Михайло і Богдан - прийомні діти, зведені брати із дитячого будинку сімейного типу родини Бак (с. Рованці). Дуже важливим є той факт, що обоє вони були всиновлені майже з народження. Богдан (14 років) всиновлений у віці одного року, Михайло (15 років) всиновлений у віці 2-ох років. Богдан - психічно хворий і надзвичайно агресивний підліток. Михайло - спокійний, стриманий, вічливий але надзвичайно хитрий і підступний. Справа стосується не тільки цих двох хлопців, а і їхніх опікунів, і мабуть ще багато людей в цьому всьому замішано. Поясню як зможу. Дуже сподіваюсь що зрозумієте і сприймите серйозно.
Випадок перший.
Михайло, Богдан, ще декілька хлопців і двоє неповнолітніх дівчат знаходились на залізнодорожному мосту. Дівчата хотіли курити, а хлопці їм не давали. Михайло кидав цигарки у воду і просив дівчат показати/оголити груди. Дівчата не погоджувались, благали їх не викидати цигарки і дати їм покурити. Михайло продовжував кидати цигарки в річку. З розмови дізнався, що принаймні одна з тих дівчат є його зведеною сестрою, тобто прийомною дочкою родини Бак. Крім цього одна з дівчат казала іншій: “Помниш як ти за сігарєту сосала?”. Хлопці покурити їм так і не дали, і вони всі разом пішли по грунтовій дорозі вздовж огородів у напрямку села Рованці.
Випадок другий.
Михайло, Богдан і ще декілька хлопців знаходились на залізнодорожному мосту. Богдан побачив дівчину, яка гуляла по березі річки. Дівчина скоріше за все була не знайомою з тими хлопцями. Початку того діалогу між ними я не пам’ятаю, але закінчився він так:
Богдан: - Їбатися будеш?!
Дівчина: - Ні!
Богдан: - Пашла нахуй сука! Пасасі шлюха! Сука! Прастітутка! …
Дівчина мовчки пішла звідти подалі. Богдан ще довго кричав їй вслід непристойні образи. Михайло і решта хлопців ніяк не відреагували на таку неадекватну поведінку Богдана (сприйняли все як належне).
Ще одного разу якийсь чоловік років 60-и в окулярах який часто їздить повз той міст на велосипеді зробив Богданові зауваження (не пам’ятаю з якого приводу). Діалог між ними закінчився так:
Чоловік: - Я розповім все твоєму батькові, він тобі вуха накрутить.
Богдан: - Він мені не рідний, я його заріжу!
Поряд були Михайло і ще декілька хлопців - реакція спокійна.
Іншого разу. Хтось із хлопців сказав: “Їдемо по сігі (цигарки).” Троє-четверо хлопців (в тому числі і Богдан) сіли на велосипеди, і поїхали грунтовою дорогою вздовж берега річки в бік від Луцька. Михайло з одним-двома хлопцями залишалися на мосту. Через деякий час бачу як за ними біжить якийсь чоловік (метрів за 70 від мене) і щось в них кидає (скоріше за все то була палка чи тапок). Під’їхавши до мосту, хлопці казали що за ними гнався якийсь божевільний і кидав у них ножем. Потім хлопці ще хвилин 5-10 стояли з велосипедами біля мосту, а Богдан весь цей час кричав у бік того чоловіка надзвичайно непристойні образи, прокльони і погрози.
Випадок третій.
Сталося це в суботу 8-го вересня 2018 року. Був я тоді вже не біля залізнодорожного мосту, а в лісосмузі біля р. Стир паралельно вулиці Глушець, на відрізку між перехрестям Глушець-Метельницького і Глушець 55, на березі з боку Луцька. Дуже малолюдне місце, більшість часу людей там немає взагалі. Але є заїзд для машин аж до самої річки і вздовж. Також там знаходяться рештки колишньої водоочисної чи водонапірної споруди. Вирішив не ходити більше до залізнодорожного мосту, а прогулюватись у вищевказаному місці, після того як в неділю 26-серпня 2018-го року в тому місці до мене звернулась неповнолітня дуже налякана дівчина, яка щойно втікла від чоловіка чи хлопця, який підвозив її на машині і намагався згвалтувати. Дівчина попросила вивести її з лісосмуги. Про цей випадок і всі деталі з ним пов’язані я неодноразово повідомляв поліцію.
Випадок третій полягає ось у чому. Прогулюючись у вищевказаному місці помітів двох дітей, які також там гуляли. Саша 12 років і Марійка 9 років. Саша з неблагополучної родини з вул. Дубнівської чи з Рівненської. Марійка з вул. Костопільської - батьки багато працюють, дівчинка часто без догляду, гуляє де хоче і з ким хоче. Малі діти у безлюдному місці, де недавно дівчина тікала від гвалтівника. Вирішив просо понаглядати за ними. Приходили вони туди купатися. Там є тарзанка і невеликий дерев’яний пірс із драбиною у воду. Купатись туди приходять рідко. Більшість часу місце безлюдне.
Діти купались. Я розвів їм багаття щоб грілись, і час від часу ходив по дрова. Ще декілька днів до того випадково зустрів Михайла в тому місці. Він був у плавках, купався, переплив з іншого берега. Ми обоє здивувались. Як завжди попросив у мене цигарку (давав їм по цигарці чи по дві просто щоб відчепились) і ми розійшлись. Поки діти купались, а я підтримував багаття щоб вони грілись. Під’їхав Михайло на велосипеді. Саша і Марійка були знайомі з Михайлом. Він роздягнувся, покупався, попросив у дітей кукурудзяні палички, насіння. Вони неохоче з ним поділились. Потоптався брудними ногами по покривалові дітей. Попросив у мене цигарку. Закурив…
Михайло, Марійка і Саша знаходились метрах у чотирьох від мене. Я стояв боком до них, ніби дивлячись на річку, але спостерігав за ними боковим зором і деколи повертав голову в їхній бік ніби дивлюсь за багаттям. Скуривши половину цигарки, Михайло запропонував решту Марійці, Марійка відмовилась. Після цього Михайло відвів Марійку ще метра на 2 від мене і з підлою посмішкою щось їй нашіптував, час від часу поглядаючи в мій бік. Вголос Михайло сказав тільки останні слова: “Правда Марійка? Правда будеш?”. На що Марійка дуже емоціонально відповіла/вигукнула: “Нє! Нє!”. А Саша, що знаходився поряд з ними, сказав Михайлові: “Ні, Марійка не така!”. Після того як Михайло пішов, я запитав Марійку що він їй нашіптував. Марійка потупила погляд в землю і не могла нічого сказати/відповісти. Потім я запитав Марійку: “Він тобі нашіптував щось погане?”. На що Марійка ствердно кивнула головою. Дитині 9 років, тієї мерзоти, що нашіптував їй Михайло вона ще не знає, але краєм вуха щось десь вже мабуть чула і якесь поняття про це має, тому і відреагувала на нашіптування Михайла так емоційно (вигукнула “Нє! Нє!”). На питання що саме Михайло їй нашіптував їй було просто соромно відповідати, тому вона потупила погляд у землю і мовчала.
Коротше кажучи, Михайло і Богдан - неповнолітні моральні виродки, мерзотники, які підсажують неповнолітніх дівчат на цигарки, а потім роблять з ними що захочуть. Нікотинова залежність дуже сильна, неповнолітнім дівчатам дістати цигарки дуже важко, вони звертаються до Михайла з Богданом, а ті двоє, шантажуючи їх цигарками … роблять з дівчатами що хочуть.
Чому Михайло дозволив собі спробувати провернути цей фокус з 9-и річною дівчинкою в моїй присутності?
1) Він робив це не відкирито, а на відстані від мене і пошепки. Думав, що я дивлюсь в бік річки і поглядаю за багаттям.
2) Скоріше всього він вважає мене за розумово відсталого/неповноцінного, і думає, що мені немає ніякого діла до нього.
До того випадку з 9-и річною дівчинкою мені справді майже не було ніякого діла до тих двох виродків Михайла і Богдана.
Випадок четвертий.
Після випадку з 9-и річною дівчинкою (8-го вересня). Я кожного дня з обіду і до ночі знаходився на тому місці/березі річки біля тарзанки. В неділю, 9-го вересня, ще раз приходили купатись Марійка з Сашою і його братом Ванею. Михайла не було. В понеділок 10-го Михайло - цигарка, Марійки з Сашою не було. У вівторок 11-го ненадовго приходили Марійка з незнайомим мені хлопчиком років 10-и. Після того діти 9-10и років (Марійка, Саша, Ваня …) туди вже не приходили, температура води і провітря стала прохолоднішою. Михайло ще деколи приходив купатися і просив у мене цигарку.
Випадок четвертий полягає у тому, що в четверг 13-го вересня 2018-го року, на тому ж березі (з боку Луцька), з відстані метрів 50-и, близько 3-ої години дня, за мною спостерігав сивий лисуватий чоловік з невеликими вусами і борідкою, на вигляд років 55-и. Уважно спостерігав за мною хвилин 10-15, стояв за кущами/бур’янами. Михайло в цей час обсихав на тому ж березі після купання. Через деякий час Михайло пішов у сторону того чоловіка, хвилин 5 вони спілкувалися, після чого чоловік дав Михайлові цигарку і пішов у мій бік, пройшов поряд, далі, і пропав з мого поля зору. Глянув я на нього тільки мельком, обличчя добре не розгледів, але навіть якщо це не був Петро Бак (опікун Михайла) - все одно, то був старший чоловік, який прийшов туди скоріше всього за вказівкою Михайла щоб поспостерігати за мною.
І наостанок. Той дитячий будинок більше схожий на розкішний маєток (30 кімнат на 17-20 чоловік). Бачив той будинок зовні і всередині у відеорепортажі про ту родину на Ютубі за 1 червня 2018 року. У їхній же власності дорогий мікроавтобус. У Богдана дорогий багатопередачний велосипед. У Михайла є пневматична зброя (здається пістолети). У обох достатньо грошей на цигарки і зв’язків, щоб їх дістати (не виключено, що сам опікун (Петро Бак) і постачає їх цигарками). Зі слів Михайла, Богдан - улюбленець Петра Бака (важлива деталь, зараз просто на замітку). Родина Баків - християни п’ятидесятники. Михайло вдає із себе віруючого і набожного хлопця.
Закінчити цей звіт хочу риторичним питанням на засипку. Як сталося, що у зразковому дитячому будинку сімейного типу християн п’ятидесятників, майже з народження, виховуются і ростуть такі моральні виродки та мерзотники як Михайло та Богдан? Вони не з благонадійного середовища туди попали, вони обоє всиновлені майже з народження. Звідки в дитячого будинку кошти на розкішний 30-и кімнатний маєток, дорогий мікроавтобус, багатопередачний велосипед, пневматичну зброю, цигарки … і це тільки те, про що мені відомо. Щось дуже не чисто із цим дитячим будинком, з його опікунами/власниками і вихованцями/прийомними дітьми. Потрібно перевірити всі фінансові потоки пов’язані з цією організацією, визначити всіх їхніх спонсорів. Ретельно перевірити всю інформацію про опікунів, їхніх родичів, знайомих, а також про вихованців/дітей.
І ще дещо. Якщо раптом так станеться, що луцьку/волинську поліцію дана інформація не зацікавить, я спробую знайти тих, кого зацікавить як ця інформація, так і те, чому вона не зацікавила луцьку/волинську поліцію. Сприймайте це як завгодно - застереження, погроза, попередження - на ваш розсуд. Справа надзвичайно серйозна, важлива і повинна бути пріорітетом для правоохоронних органів.
Кушнірчук Олександр Миколайович, 04.12.1984
м. Луцьк, вул. Метельницького 6, кв. 29
тел.: 244008, моб.: 0971760701
Додаткова інформація отримана мною 17-го та 18-го вересня 2018-го року.
В понеділок 17-го вересня за мною стежили двоє осіб з легкового червоного автомобіля з високим багажником (номер: АС 2016 ВМ). У вівторок я довідався, що цей автомобіль знаходиться у власності родини Бак. В понеділок 17-го вересня був 11-й день коли я знаходився на одному і тому ж місці/березі річки стир з обіду і до ночі. Близько четвертої години дня (16:00) з боку села Рованці через поле на протилежному від мене березі річки під’їхав вищезазначений автомобіль. Автомобіль зупинився точно навпроти мене, за кермом сидів молодий хлопец років 18-20и, поруч з ним на сусідньому сидінні був ще хтось, кого я не розгледів. З автомобіля ніхто не виходив. Я стояв на протилежному березі річки за деревом. Їм було видно, що там хтось є, але хто саме вони не бачили. Без видимих причин вони декілька разів посигналили. Я вийшов з-за дерева. Тоді вони розвернулись і поїхали туди, звідки приїхали (у бік села Рованці). Як стало відомо 18-го вересня, за кермом ймовірно був Микола Бак.
У вівторок 18-го вересня в розмові з Михайлом та Богданом Бак яка відбувалась на тому ж березі приблизно з 16:00 до 16:30 (хлопці купались і перепливли до мене з протилежного берега по цигарки), я дізнався, що цим літом їхня родина їздила в Турцію, а наступного літа планує поїздку до США. В США у родини Бак є знайомі чи родичі.
Близько двадцяти чоловік живуть у розкішному тридцятикімнатному будинку, мають декілька автомобілів (в тому числі й розкішний мікроавтобус), подорожують за кордон, мають за кордоном знайомих чи родичів, отримують декілька різновидів державної допомоги, отримують президентські премії, звання, та нагороди … Надзвичайно підозріло як для дитячого будинку сімейного типу.
Александр, У меня 7 почтовых ящиков электронной почты и с каждого из них в течение ближайшего часа отправлю этот текст по двум указанным вами адресам. Ну потому что для достижения справедливости государственную машину нужно пинать изо всех сил
Цитироватьmiara-pikran
ЦитироватьОт всего сердца благодарю за понимание и неравнодушие!
Машинный перевод на русский.
Информация о коррупции в Главном управлении Национальной полиции в Волынской области.
Я, Кушнирчук Александр Николаевич (04.12.1984), имею веские основания считать, что следователь Главного управления Национальной полиции в Волынской области Михаил Викторович (фамилию не запомнил, номер его мобильного: +38 099 224 33 03) вступил в сговор с преступниками с целью получения взятки.
17-го сентября 2018 года я подал информацию (текстовый файл на флешке) по чрезвычайное важном деле следственном Главного управления Национальной полиции в Волынской области Михаилу Викторовичу. После ознакомления с информацией запидав разрешения скопировать текстовый файл на свой компьютер (что я пришел к нему продавать эту информацию). Почему спросил у меня понимаю ли я, что это дело на несколько недель или месяцев. Сказал, чтобы я ему звонил в любое время дня и ночи, если у меня появится новая информация по этому делу. После чего вместе со мной покинул помещение Главного управления Национальной полиции в Волынской области, сказал что у него какие-то срочные дела, и куда-то уехал. Происходило это все 17-го сентября с 10:30 до 10:50 утра. Следователь только что вышел из отпуска. Около 18:00 того же дня я позвонил Михаилу Викторовичу, чтобы сообщить новую информацию по делу. Он неохотно меня выслушал и сказал что делом займется завтра.
На следующий день, во вторник 18 сентября, у меня снова появилась новая информация, и я позвонил Михаилу Викторовичу около 18:30. Он ответил, что находится на каком-то мероприятии, и сказал, что позвонит мне завтра. 19-го сентября Михаил Викторович мне не звонил и не связывался со мной никаким другим способом.
Важным также является то, что впервые я познакомился с Михаилом Викторовичем когда он позвонил мне в субботу 15-го сентября 2018 года, чтобы назначить мне встречу в Главном управлении Национальной полиции в Волынской области в понедельник 17-го сентября на 10:00 . Перед этим я неоднократно сообщал полиции информацию, некоторые подозрения и наблюдения по другому делу (попытка изнасилования несовершеннолетней девушки), но по тому делу было очень мало информации и почти никаких доказательств (потерпевшая отказалась обращаться в полицию из-за страха мести преступника). При нашей встрече в понедельник 17-сентября 2018 года в 10:30 утра (Михаил Викторович задержался минут на 20 + минут 10 проход проходной и шли в его кабинет) Михаил Викторович начал разговор именно с этого дела о попытке изнасилования, но быстро о нее забыл когда ознакомился с важной информацией по серьезной деле.
Закончить хочу тем, что я предоставил Михаилу Викторовичу много важной информации по чрезвычайно важному делу, которое касается финансовых махинаций в крупных размерах, хищение бюджетных средств, подростковой преступности и развращение несовершеннолетних. Кроме этого я главным свидетелем по этому делу. А Михаил Викторович уже третий день меня обманывает и игнорирует.
Дело о детском доме семейного типа семьи Бак (с. Рованцы)
Попробую описать все как можно лаконичнее. Остальные, при необходимости, могу объяснить подробнее. Просьба ознакомиться с этой информацией очень внимательно, потому что дело очень серьезное.
Я, Кушнирчук А. М. (04.12.1984), находясь в состоянии тяжелой депрессии, летом 2018 года, почти каждый день приходил на железнодорожный мост через р. Стырь, что находится вблизи кирпичного завода. Вылезал наверх и просто сидел. Где-то с обеда и до поздней ночи. Почти каждый день к тому моста приезжали на велосипедах подростки 12-15 лет, по 7-5-3 человек. Так ужа замучат, то кирпич на рельсы положат, то рыбака какого обматюкають. Почти все из них курят. Но это все мелочи по сравнению с тем, что будет дальше. Хочу сосредоточить внимание на двух из них. Михаил и Богдан - приемные дети, сводные братья из детского дома семейного типа семьи Бак (с. Рованцы). Очень важным является тот факт, что оба они были усыновлены почти с рождения. Богдан (14 лет) усыновленный в возрасте одного года, Михаил (15 лет) усыновленный в возрасте 2-х лет. Богдан - психически больной и очень агрессивный подросток. Михаил - спокойный, сдержанный, вежливо но чрезвычайно хитрый и коварный. Дело касается не только этих двух ребят, но и их опекунов, и видимо еще много людей в этом всем замешаны. Объясню как смогу. Очень надеюсь, что поймете и примите серьезно.
Случай первый.
Михаил, Богдан, еще несколько ребят и двое несовершеннолетних девушек находились на железнодорожном мосту. Девушки хотели курить, а ребята им не давали. Михаил бросал сигареты в воду и просил девушек показать / обнажить грудь. Девушки не соглашались, просили их не выбрасывать сигареты и дать им покурить. Михаил продолжал бросать сигареты в реку. Из разговора узнал, что по крайней мере одна из тех девушек является его сводной сестрой, то есть приемной дочерью семьи Бак. Кроме этого одна из девушек сказала другой: “Помню как ты за сигарету сосать?”. Ребята покурить им так и не дали, и они все вместе пошли по грунтовой дороге вдоль огородов в направлении села Рованцы.
Случай второй.
Михаил, Богдан и еще несколько ребят находились на железнодорожном мосту. Богдан увидел девушку, которая гуляла по берегу реки. Девушка скорее всего было не знакомой с теми ребятами. Начала того диалога между ними я не помню, но закончился он так:
Богдан: - Ебаться будешь ?!
Девушка: - Нет!
Богдан: - Пашла нахуй сука! Пасаси шлюха! Сука! Праститутка! …
Девушка молча ушла оттуда подальше. Богдан еще долго кричал ей вслед непристойные образы. Михаил и остальные ребята никак не отреагировали на такую неадекватное поведение Богдана (восприняли все как должное).
Еще однажды какой-то мужчина лет 60-и в очках часто ездит мимо того городов на велосипеде сделал Богдану замечания (не помню по какому поводу). Диалог между ними закончился так:
Муж: - Я расскажу все твоему отцу, он тебе уши накрутит.
Богдан: - Он мне не родной, я его зарежу!
Рядом были Михаил и еще несколько ребят - реакция спокойная.
В другой раз. Кто-то из ребят сказал: “Едем по Сиги (сигареты).” Трое-четверо ребят (в том числе и Богдан) сели на велосипеды и поехали по грунтовой дороге вдоль берега реки в сторону от Луцка. Михаил с одним-двумя парнями оставались на мосту. Через некоторое время вижу как за ними бежит какой-то человек (метров 70 от меня) и что-то в них бросает (скорее всего это была палка или тапок). Подъехав к мосту, ребята говорили что за ними гнался какой-то сумасшедший и бросал в них ножом. Затем ребята минут 5-10 стояли с велосипедами у моста, а Богдан все это время кричал в сторону того человека чрезвычайно непристойные образы, проклятия и угрозы.
Случай третий.
Произошло это в субботу 8 сентября 2018 года. Был я тогда уже не у железнодорожного моста, а в лесополосе возле р. Стырь параллельно улице Глушець, на отрезке между перекрестком Глушець-Метельницкий и Глушець 55, на берегу со стороны Луцка. Очень малолюдное место, большую часть времени человек там нет вообще. Но есть заезд для машин до самой реки и вдоль. Также там находятся остатки бывшей водоочистной или водонапорной сооружения. Решил не ходить больше в железнодорожного моста, а прогуливаться в вышеуказанном месте, после того как в воскресенье 26-августа 2018 года в том месте ко мне обратилась несовершеннолетняя очень напугана девушка, которая только убежала от мужа или парня, который подвозил ее на машине и пытался изнасиловать. Девушка попросила вывести ее из лесополосы. Об этом случае и все детали с ним связанные я неоднократно сообщал полицию.
Случай третий заключается в следующем. Прогуливаясь в вышеуказанном месте заметим двух детей, также там гуляли. Саша 12 лет и Маша 9 лет. Саша из неблагополучной семьи с ул. Дубновского или из Ровенской. Маша с ул. Костопольской - родители много работают, девочка часто без присмотра, гуляет где хочет и с кем хочет. Дети в безлюдном месте, где недавно девушка убегала от насильника. Решил просо понаглядаты за ними. Приходили туда купаться. Там есть тарзанка и небольшой деревянный пирс с лестницей в воду. Купаться туда приходят редко. Большинство времени место безлюдное.
Дети купались. Я развел им костер чтобы грелись, и время от времени ходил за дровами. Еще несколько дней до того случайно встретил Михаила в том месте. Он был в плавках, купался, переплыл с другого берега. Мы оба удивились. Как всегда попросил у меня сигарету (давал им по сигарете или по две просто чтобы отстали) и мы разошлись. Пока дети купались, а я поддерживал костер чтобы они грелись. Подъехал Михаил на велосипеде. Саша и Маша были знакомы с Михаилом. Он разделся, искупался, попросил у детей кукурузные палочки, семечки. Они неохотно с ним поделились. Потоптался грязными ногами по покрывалом детей. Попросил у меня сигарету. Закурил …
Михаил, Маша и Саша находились метрах в четырех от меня. Я стоял боком к ним, что несмотря на реку, но наблюдал за ними боковым зрением и порой поворачивал голову в их сторону будто смотрю за костром. Скурившы половину сигареты, Михаил предложил остальные Машеньке, Маша отказалась. После этого Михаил отвел Машу еще метра на 2 от меня и с подлой улыбкой что-то ей нашептывал, время от времени поглядывая в мою сторону. Вслух Михаил сказал только последние слова: “Правда Маша? Правда будешь?». На что Маша очень эмоционально ответила / воскликнула: “Нет! Нет!”. А Саша, находившийся рядом с ними, сказал Михаилу: “Нет, Маша не так!”. После того как Михаил ушел, я спросил Машу что он ей нашептывал. Маша потупила взгляд в землю и не могла ничего сказать / ответить. Затем я спросил Машу: “Он тебе нашептывал что-то плохое?». На что Маша утвердительно кивнула головой. Ребенку 9 лет, той мерзости, что нашептывал ей Михаил она еще не знает, но краем уха что-то где-то уже наверное слышала и какое-то понятие об этом нет, поэтому и отреагировала на наушничество Михаила так эмоционально (воскликнула “Нет! Нет!»). На вопрос что именно Михаил ей нашептывал ей было просто стыдно отвечать, поэтому она потупила взгляд в землю и молчала.
Короче говоря, Михаил и Богдан - несовершеннолетние моральные уроды, мерзавцы, которые пидсажують несовершеннолетних девушек на сигареты, а потом делают с ними что хотят. Никотиновая зависимость очень сильная, несовершеннолетним девушкам достать сигареты очень трудно, они обращаются к Михаилу с Богданом, а те двое, шантажируя их сигаретами … делают с девушками что хотят.
Почему Михаил позволил себе попробовать провернуть этот фокус с 9-и летней девочкой в моем присутствии?
1) Он делал это не видкирито, а на расстоянии от меня и шепотом. Думал, что я смотрю в сторону реки и смотрю за костром.
2) Скорее всего он считает меня умственно отсталого / неполноценного, и думает, что мне нет никакого дела до него.
К тому случае с 9-и летней девочкой мне действительно почти не было никакого дела до этих двух уродов Михаила и Богдана.
Случай четвертый.
После случая с 9-и летней девочкой (8 сентября). Я каждый день с обеда и до ночи находился на том месте / берегу реки у тарзанки. В воскресенье, 9 сентября, еще раз приходили купаться Маша с Сашей и его братом Ваней. Михаила не было. В понедельник 10-го Михаил - сигарета, Марии с Сашей не было. Во вторник 11-го ненадолго приходили Маша с незнакомым мне мальчиком лет 10-и. После того дети 9-10 лет (Маша, Саша, Ваня …) туда уже не приходили, температура воды и проветрите стала прохладнее. Михаил еще иногда приходил купаться и просил у меня сигарету.
Случай четвертый заключается в том, что в четверг 13-го сентября 2018 года, на том же берегу (со стороны Луцка), с расстояния метров 50-и, около 3 часов дня, за мной наблюдал седой лысоватый человек с небольшими усами и бородкой, на вид лет 55-и. Внимательно наблюдал за мной минут 10-15, стоял за кустами / сорняками. Михаил в это время обсыхал на том же берегу после купания. Через некоторое время Михаил пошел в сторону того человека, минут 5 они общались, после чего мужчина дал Михаилу сигарету и пошел в мою сторону, прошел рядом, далее, и пропал из моего поля зрения. Посмотрел я на него только мельком, лицо толком не разглядел, но даже если это не был Петр Бак (опекун Михаила) - все равно, это был старший мужчина, который пришел туда скорее всего по указанию Михаила чтобы понаблюдать за мной.
И напоследок. Тот детский дом больше похож на роскошный особняк (30 комнат на 17-20 человек). Видел тот дом снаружи и внутри в видеорепортажи о том семью на Ютубе по 1 июня 2018. В их же собственности дорогой микроавтобус. У Богдана дорогой багатопередачний велосипед. У Михаила есть пневматическое оружие (кажется пистолеты). В обоих достаточно денег на сигареты и связей, чтобы их достать (не исключено, что сам опекун (Петр Бак) и поставляет их сигаретами). По словам Михаила, Богдан - любимец Петра Бака (важная деталь, сейчас просто на заметку). Семья Баков - христиане пятидесятники. Михаил представляет из себя верующего и набожного парня.
Закончить этот отчет хочу риторическим вопросом на засыпку. Как случилось, что в образцовом детском доме семейного типа христиан пятидесятников, почти с рождения, виховуются и растут такие моральные уроды и мерзавцы как Михаил и Богдан? Они не из благонадежного среды туда попали, они оба усыновлены почти с рождения. Откуда у детского дома средства на роскошный 30-и комнатный особняк, дорогой микроавтобус, багатопередачний велосипед, пневматическое оружие, сигареты … и это только то, о чем мне известно. Что-то очень не чисто с этим детским домом, с его опекунами / собственниками и воспитанниками / приемными детьми. Нужно проверить все финансовые потоки связаны с этой организацией, определить всех их спонсоров. Тщательно проверить всю информацию о опекунов, их родственников, знакомых, а также о воспитанниках / детей.
И еще кое что. Если вдруг так случится, что луцкую / волынской полицию данная информация не заинтересует, я попробую найти тех, кого заинтересует как эта информация, так и то, почему она не заинтересовала луцкую / волынской полицию. Воспринимайте это как угодно - предостережение, угроза, предупреждение - на ваше усмотрение. Дело чрезвычайно серьезное, важное и должна быть приоритетом для правоохранительных органов.
Кушнирчук Александр Николаевич, 04.12.1984
г. Луцк, ул. Метельницкого 6, кв. 29
тел .: 244008, моб .: 0971760701
Дополнительная информация получена мной 17-го и 18-го сентября 2018 года.
В понедельник 17-го сентября за мной следили два человека из легкового красного автомобиля с высоким багажником (номер АС 2016 ВМ). Во вторник я узнал, что этот автомобиль находится в собственности семьи Бак. В понедельник 17-го сентября был 11-й день, когда я находился на одном и том же месте / берегу реки стир с обеда и до ночи. Около четырех часов дня (16:00) со стороны села Рованцы через поле на противоположном от меня берегу реки подъехал вышеупомянутый автомобиль. Автомобиль остановился точно напротив меня, за рулем сидел молодой парень лет 18-20, рядом с ним на соседнем сиденье был еще кто-то, кого я не разглядел. Из автомобиля никто не выходил. Я стоял на противоположном берегу реки с деревом. Им было видно, что там кто-то есть, но кто именно они не видели. Без видимых причин они несколько раз посигналили. Я вышел из-за дерева. Тогда они развернулись и поехали туда, откуда приехали (в сторону села Рованцы). Как стало известно 18 сентября, за рулем вероятно был Николай Бак.
Во вторник 18-го сентября в беседе с Михаилом и Богданом Бак которая проходила на том же берегу примерно с 16:00 до 16:30 (ребята купались и переплыли ко мне с противоположного берега за сигаретами), я узнал, что этим летом их семья ездила в Турцию, а следующим летом планирует поездку в США. В США в семьи Бак есть знакомые или родственники.
ЦитироватьОколо двадцати человек живут в роскошном тридцятикимнатному дома, имеют несколько автомобилей (в том числе и роскошный микроавтобус), путешествуют за границу, имеют за рубежом знакомых или родственников, получают несколько разновидностей государственной помощи, получают президентские премии, звания, и награды … Очень подозрительно как для детского дома семейного типа.
* После ознакомления с информацией следователь попросил у меня разрешения скопировать текстовый файл на свой компьютер (как будто я пришел к нему продавать эту информацию).
Думаю немало существенных неточностей в машинном переводе на русский, но я уже слишком устал.
ЦитироватьАлександр,этот ваш блог уже один раз вроде удаляли,вы снова его помещаете тут…разместите его на украинских сайтах,тут то зачем? То что у вас там такой бардак ,так вы сами этого хотели. А письма пришедшие с электронных адресов российского домена никто у вас и читать не будет. Россия для вас агрессор.
Цитироватьво всяком случае заявки с моих ящиков email открыты зарегистрированы а дальше видно будет, да, часть своего адреса одной почты я тут заменил точками
Інформація про корупцію у Головному управлінні Національної поліції у Волинській області. #983612 Печать Изменить
Basic Ticket Information
Статус заявки: Відкрита
Отдел: І - Звернення громадян до НПУ
Дата создания: 2018-09-20 08:09:55
Информация о пользователе
Имя: Маглев Анатолий
Email: ……..@yandex.ru
Телефон:
Avatar
ЦитироватьМаглев Анатолий posted 2018-09-20 08:09:55 Інформація про корупцію у Головному управлінні Національної поліції у Волинській області.
Я, Кушнірчук Олександр Миколайович (04.12.1984), маю вагомі підстави вважати, що слідчий Головного управління Національної поліції у Волинській області Михайло Вікторович (прізвища не запам’ятав
Lubava
После такого отношения к делу следователя Волынской полиции не знал что делать и к кому обратиться.
Просто решил придать дело огласке и привлечь побольше внимания.
На украинских сайтах не зарегистрирован и долго было искать куда именно разместить эту информацию … не знаю как ещё объяснить.
miara-pikran
ЦитироватьЕщё раз спасибо.
Александр, к сожалению таких подростков как Богдан и Михаил и в Украине и в России сейчас огромное количество. Были они и в Советском Союзе. Но после его развала множество факторов повлияли на их «геометрический рост»: сексуальная революция; обнищание масс; криминализация общества; отсутствие какой-либо подростковой политики государства; поп культура; пропаганда секса на ТВ и в интернете; нехватка времени у родителей заниматься своими чадами. Сейчас в некоторых школах считается плохим тоном, когда девочка 15-16 лет ещё остаётся девственной и её всячески унижают и издеваются над ней. Подростки сношаются прямо в кустах у школы. Дети среднего школьного возраста откровенно сосутся в общественных местах.
ЦитироватьПолиция не будет заниматься этим делом, потому что там отсутствует состав преступления. Мало ли что могли говорить или вообще придумать «дети». Вы, похоже, очень добрый и отзывчивый человек. Вас могут сделать ещё и крайним. Михаил и Богдан, в ответ на Ваши действия, могут Вас оговорить, а запуганная ими же девочка подтвердит их слова. И может получиться очень неприглядная картина: маньяк-педофил выслеживал детей, подглядывал, как они купаются, а затем склонял к сожительству, предлагая сигареты. И уверяю, что детям поверят гораздо охотнее чем Вам.
Basil, такое состояние общества нужно исправлять.
ЦитироватьСпасибо за добрие слова и совети.
Basil “… Сейчас в некоторых школах считается плохим тоном, когда девочка 15-16 лет ещё остаётся девственной и её всячески унижают и издеваются над ней. Подростки сношаются прямо в кустах у школы. Дети среднего школьного возраста откровенно сосутся в общественных местах.
Уж сколько раз твердили миру: разруха начинается не в клозетах, а в головах! 
Цитировать… Вас могут сделать ещё и крайним. Михаил и Богдан, в ответ на Ваши действия, могут Вас оговорить, а запуганная ими же девочка подтвердит их слова. И может получиться очень неприглядная картина: маньяк-педофил выслеживал детей, подглядывал, как они купаются, а затем склонял к сожительству, предлагая сигареты. И уверяю, что детям поверят гораздо охотнее чем Вам.”
Автор записи блога - alexandr_k (20 сентября 2018 г. в 15:25)
Basil, такое состояние общества нужно исправлять.
… … …
Но всё не впрок.
Спасибо всем кто отправлял письма по тем двум электронным адресам. Больше не надо.
ЦитироватьЗвонили сегодня дважды из полиции. Около десяти утра из городского отделения.
Около одиннадцати - из областного отделения, куда ходил давать показания.
Показания давал по совсем другому делу … объяснять это очень долго.
Сегодня и так очень много всего пришлось объяснять полиции.
Работает полиция, мягко говоря, очень странно.
90% формальностей, 10% результат.
Прикольные ступенечки.
Получились.
Важное дополнение относительно подозрения о коррупции в полиции.
В понедельник 17-го сентября около 10:30 утра, когда мы с Михаилом Викторовичем зашли в кабинет там присутствовали еще двое-трое человек (вероятно его коллеги, возможно среди них был кто-то из начальства). Михаил Викторович начал разговор (со мной) по делу о попытке изнасилования несовершеннолетней девушки (по этому делу я информировал полицию с 28-го августа 2018). Я ответил, что по этому делу у меня больше нет никакой информации, и единственное моё подозрение не подтвердилось. После чего сказал, что у меня есть много важной информации по другом очень серьезном деле. Кто-то из присутствующих мужчин спросил меня: “Что за дело?». Я ответил: “О детский доме.”. Мужчина спросил: “А что там такое?” (или «Что там не так?”). Я ответил: “Подростковая преступность, развращение несовершеннолетних, и скорее всего с ведома опекунов.” Мужчина спросил: “Это в Боратине?». Я ответил: “В Рованцах.”. Тогда тот человек, с напускной серьезностью (как бы намекая на что-то), сказал: “Михаил Викторович, вы только что из отпуска, просьба взяться за дело со всей серьезностью.”. На что Михаил Викторович, с улыбкой (как бы показывая, что намек он понял), ответил: “Хорошо.”. После этого все те двое-трое мужчин вышли из кабинета. Мы с Михаилом Викторовичем остались в кабинете вдвоем. Что происходило потом уже описано в этом отчете выше/раньше.
Дело в том, что кажущуюся серьезность тона в просьбе одного из мужчин к Михаилу Викторовичу подтвердил ответ с улыбкой на ту просьбу. То есть очевидно, что был какой-то намек со стороны мужчины, и подтверждение со стороны Михаила Викторовича, типа “намек понял”. Никаких других причин ни для ложной серьезности, ни для улыбки в ответ быть не могло, так как речь шла о подростковой преступности и растлении несовершеннолетних в детском доме.
Почти сразу после того, как вышеупомянутые два-три человека вышли из кабинета, в кабинет зашла какая-то девушка по бумагу формата А4. В случае, если по каким-то причинам Михаил Викторович не сообщит что это были за мужчины, опишу приметы той девушки (возможно она их знает). Молодая девушка 20-25 лет, рост около 170 см., вес около 70 кг., русые волосы до плеч, в очках, была одета в вязаный свитер бледно-красного цвета.
Важливе доповнення стосовно підозри про корупцію у поліції.
В понеділок 17-го вересня близько 10:30 ранку, коли ми з Михайлом Вікторовичем зайшли до кабінету там були присутні ще двое-трое чоловік (імовіроно його колеги, можливо серед них був хтось із начальства). Михайло Вікторович почав розмову (зі мною) зі справи про спробу згвалтування неповнолітньої дівчини (по цій справі я інформував поліцію з 28-го серпня 2018 року). Я відповів, що по тій справі в мене більше немає ніякої інформації, і що єдина моя підозра не підтвердилась. Після чого сказав, що в мене є багато важливої інформації по іншій дуже серйозній справі. Хтось із присутніх чоловіків запитав у мене: “Що за справа?”. Я відповів: “Про дитячий будинок.”. Чоловік запитав: “А що там таке?” (чи “Що там не так?”). Я відповів: “Підліткова злочинність, розбещення неповнолітніх, і скоріше за все з відома опікунів.” Чоловік запитав: “Це в Боратині?”. Я відповів: “У Рованцях.”. Тоді той чоловік, з удаваною серйозністю (ніби натякаючи на щось), сказав: “Михайло Вікторович, ви щойно з відпустки, прохання взятися за справу з усією серйозністю.”. На що Михайло Вікторович, з посмішкою (ніби показуючи, що натяк він зрозумів), відповів: “Добре.”. Після цього всі ті двоє-троє чоловіків вийшли з кабінету. Ми з Михайлом Вікторовичем залишилися у кабінеті удвох. Що відбувалось потім вже описано у цьому звіті вище/раніше.
Справа в тому, що удавану серйозність тону прохання одного з тих чоловіків до Михайла Вікторовича підтвердила відповідь з посмішкою на те прохання. Тобто очевидно, що був якийсь натяк з боку чоловіка, і підтвердження з боку Михайла Вікторовича, типу “натяк зрозумів”. Ніяких інших причин ні для удаваної серьозності, ні для посмішки у відповідь бути не могло, тому що мова йшла про підліткову злочинність і розбещення неповнолітніх у дитячому будинку.
Майже одразу після того, як вищезазначені двоє-троє чоловік вийшли з кабінету, до кабінету зайшла якась дівчина за папером формату А4. На випадок, якщо з якихось причин Михайло Вікторович не повідомить що то були за чоловіки, опишу прикмети тієї дівчини (можливо вона їх знає). Молода дівчина 20-25 років, зріст близько 170 см., вага близько 70 кг., русяве волосся до плечей, в окулярах, була одягнена в плетений светер блідо-червоного кольору.
ЦитироватьСоветовали обратится к журналистам и просили держать в курсе по мере возможностей.
Только что отправил письма с информацией по этим делам на электронные почты двух местных телеканалов “Волинське телебачення” и “12 Канал”. На “12 Канал” удалось дозвониться и подчеркнуть важность отправленной им только что информации. Сказали что посмотрят. Кроме того отправил письма на две электронные почты телеканала “1+1″.
Цитировать+ 5 мейлов телеканала “Интер”.
ЦитироватьНесколько косвенных фактов подтверждающих мои подозрения относительно детского дома семьи Бак.
В интервью для телерепортажа, Петр Бак, образно описывая процесс воспитания, говорит, что нужно выполоть грядку из сорняков и засеять её (каким-то, очень неразборчиво) зерном. 0:50-1:00 по этой ссылке:
(название видеоролика на YouTube: Багатодітна родина Баків поділилася таємницями виховання дітей)
1) У семьи Бак есть два чёрных котёнка. Одного из них зовут черныш, второго - фраер.
(с 1:10 по 1:20, название видеоролика на YouTube: Багатодітний тато виховує 15 дітей)
Фра́ер (также фра́йер) — слово из криминального жаргона, перешедшее в общеупотребительный жаргон, основным значением которого является человек, не имеющий никакого отношения к блатному миру, чужой в уголовной среде. Фраер
2) В семье Бак есть девочка Наташа, которую они удочерили из какого-то интерната. В детстве бабушка привязывала Наташу к кровати и кормила только сырой морковью. Теперь морковь напоминает ей о тех временах. В семье Бак над Наташей иногда подшучивают: “Наташенька иди-ка обедать, там такая морковочка вкусненькая.” Чрезвычайно жестокая/грубая “шутка”.
Наталочка… Тато знайшов її в одному інтернаті. Вона досі взагалі не їсть моркви.
Цитировать«Вибирає зі страви і відкладає набік у тарілочку. Кажемо, мовляв, Наталочко, тож їж. А вона: «Я не можу – ніколи її не їстиму. І починає розказувати, як бабця прив’язувала її до ліжка й годувала сирою морквою».
Батьки дівчинку покинули, а бабця взяла до себе «на виховання». Так Наталка і стала засобом заробітку – жебрачила. Дівчинка це все переборола у собі – тепер навіть сміється у відповідь, коли з нею жартують: мовляв, Наталочко, ходи-но обідати – там така морквочка смачненька.